«Українська пісня лікує навіть у Британії»: Брати Яремчуки про волонтерство, ліверпульський акцент та віру в Перемогу

У Великій Британії триває благодійний тур народних артистів України Дмитра та Назарія Яремчуків. У перерві між виступами легендарні співаки завітали до студії єдиної україномовної радіопрограми Сполученого Королівства «Разом» на ALLFM 96.9. Про те, як британці реагують на «Червону калину», чому родина артистів залишилася в Києві та як музика перетворюється на дрони для ЗСУ — в ексклюзивному інтерв’ю.

Про британську публіку та мовний бар’єр

Дмитре, Назарію, вітаємо у Великій Британії! Це не перший ваш візит сюди, але зараз контекст зовсім інший. Як вас приймають? Хто приходить на концерти?

Аудиторія всюди чудова, в якій би країні ми не були. Левова частка — це, звісно, українці. Але в Британії приходять і місцеві — англійці, шотландці. Цікаво спостерігати, як вони реагують на пісні. Видно, що їм подобається енергетика, хоча слів вони, мабуть, не розуміють.

До речі, я помічав це і серед наших радіослухачів. Англійці пишуть: «Не розумію ні слова, але вмикаю, щоб просто послухати українську мову».

Це правда. Зі сцени іноді важко розрізнити, де українці, а де британці — очі у всіх горять однаково. Музика і емоція створюють такий симбіоз, що всі стають єдиним цілим. Розумієш, хто є хто, лише в кінці: коли співаємо Гімн або «Червону калину». Якщо мовчать — значить, це були англійці (сміються).

Хоча з мовою тут бувають курйози. Ми знаємо англійську, але місцеві акценти — це щось! Сиділи якось у пабі, слухали розмову і думаємо: «Якою мовою він говорить?». Виявилося — це ліверпульський акцент. Чесно кажучи, нічого не зрозуміло.

«Наші діти вчаться в Києві»: Про вибір залишитися вдома

Війна змінила життя кожного. Як вона вплинула на вашу творчість і ваші родини?

Ми живемо в Україні, ми не виїхали. І це не для того, щоб когось засудити — кожен робить свій вибір, і головне завдання батьків — зберегти дітей. Але наші діти вчаться в Києві.

Ми зрозуміли важливість цього рішення десь два роки тому. Люди підходили після концертів і казали: «Ви не виїхали, ваші родини тут, ви вірите в перемогу — значить, і ми віримо». Найкращі слова підтримки — це власні дії. Ми переживаємо все разом із народом.

“Немає такої війни, яка б не закінчилася. Враховуючи дух нашого народу, ми переконані: перемога буде. Україна вже оживає. Ми бачимо це по концертах на Київщині, Волині, Вінниччині. Люди перестають замикатися в собі, вони потребують музики, щоб тримати тонус і діяти далі”.

Від пісні до дрона: Волонтерський фронт

Ваші концерти за кордоном — це насамперед благодійна місія. На що зараз найбільші запити від військових?

Так, левова частка роботи — це підтримка наших хлопців. За час повномасштабного вторгнення ми передали сотні турнікетів, кровоспинних бандажів, автомобілі, генератори. Зараз, звісно, «класика» запитів — це «Мавіки» та РЕБи (системи радіоелектронної боротьби).

Бувають і специфічні медичні потреби. Наприклад, на початку вторгнення ми возили інсулін. Це була ціла епопея: спеціальні холодильники, які треба було підключати в кожному готелі, щоб ліки не зіпсувалися.

Це дуже відгукується. Моя молодша дитина має діабет, і ми знаємо, яка критична ситуація була з інсуліном в перші дні війни…

Це була величезна відповідальність. Ми місяць займалися логістикою цих ліків, але коли привезли їх лікарям — вдячність людей вартувала всіх зусиль.

Зараз ми продовжуємо їздити світом: Італія, Іспанія, Португалія, Канада, США… І всюди, абсолютно всюди є українці. Наш народ настільки великий і сильний, що перемогти його просто неможливо.

Фестиваль «Родина» і плани на майбутнє

До війни ви проводили масштабний фестиваль «Родина». Чи є плани відновити його, можливо, у міжнародному форматі, тут, у Британії?

Життя продовжується, і фестиваль також. Нещодавно він пройшов у Києві. Це доказ того, що наші діти розвиваються попри війну. Щодо Британії — ідея чудова. Подумаємо над цим. (Посміхаються).

Що б ви побажали українцям, які зараз розкидані світом?

Бажаємо простих, але найважливіших речей: сили духу та віри. Не втрачайте надію. Підтримуйте одне одного добрим словом і ділом. Якщо ми живі — значить, не все втрачено, і ми можемо долати труднощі. Нехай радість і любов запанують у кожній українській родині. А Україні — розквіту і Перемоги.


Слухайте повну версію розмови в ефірі радіопрограми «Разом» на хвилях ALLFM 96.9 вже наступного вівторка – 9 грудня, о 16.00 на хвилях FM та онлайн тут

Анатолій Шалаєв

Журналіст, радіоведучий і співзасновник Маяка. Автор і ведучий програми «Разом / Together» — єдиної україномовної FM-програми у Великій Британії на ALL FM 96.9. Працює з історіями, що об’єднують українців у Британії та створюють відчуття спільності навіть далеко від дому. Має досвід у розвитку громад і розслідувальній журналістиці — входив до сімки кращих розслідувачів України. Вірить у силу розмов, довіри та спільнот.

Всі статті автора