Український фотограф Олексій Клітовченко фотографує маленьке містечко Стемфорд, що у Лінкольнширі, таким, яким його не завжди помічають під час звичайної прогулянки: у світлі старих ліхтарів, відображеннях у воді, ранковому тумані, кольорах неба перед заходом сонця, фактурі каменю та випадкових деталях старих вулиць. Але його захоплення цим містом почалося не з архітектури. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Олексій разом із дітьми переїхав з України до Великої Британії та оселився у Стемфорді.
Одного разу він звернув увагу на мальви — квіти, які часто зустрічав у місті й довкола. Для Олексія вони були дуже знайомі.
Мальви
Мальви повертали його до України — не лише до місця, яке довелося залишити, а й до значно давніших спогадів: українських віршів та оповідань зі школи, дитинства і літа в селі.
Сам Олексій пише, що їхній тепло й колір пробуджують у ньому «внутрішню дитину» та нагадують про безтурботні дні, проведені в селі у бабусиної сестри.
Так знайомі квіти в англійському місті стали одним із перших приводів знову взяти до рук камеру.
Фотографія як мова
Насправді фотографія з’явилася в житті Олексія значно раніше — коли йому було одинадцять років. Дитяче захоплення світлом поступово перетворилося на спосіб передавати емоції. Була робота у фотолабораторії, знайомство з роботами та досвідом українських і американських майстрів, експерименти й пошуки власного погляду.
Професійне життя згодом привело Олексія в IT, однак фотографія нікуди не зникла.
З роками вона ставала дедалі особистішою — способом уважно спостерігати за звичайними речами й перетворювати побачене на власну емоційну мову. Після переїзду до Стемфорда ця мова набула нового значення.
Спочатку нове місто несподівано нагадувало про старий дім.
Знаходячи Україну
«Місто каштанів»
Під час однієї з прогулянок Стемфордом сходи, огорожа і сонячне світло крізь велике листя раптом повернули Олексія у двір у Києві, де він виріс.
Перед вікнами його дитячої квартири росли каштани. Він сидів на дереві й дивився на світ крізь маленькі прогалини в густій зеленій кроні. Через багато років схожий образ виник в Англії.
«Я знав, що перебуваю в Англії, але в голові звучало лише одне: “Київ — місто каштанів“», — згадує фотограф.
В одному кадрі на коротку мить зустрілися два міста.
Пізнаючи Стемфорд
«За хвірткою»
За словами Олексія, саме солом’яна стріха за хвірткою привернула його увагу. Й одразу перенесла думками в українське село — до білих хат під теплими солом’яними дахами, образи яких живуть у пам’яті з дитинства, книжок і старих малюнків.
“Я добре розумію, що англійські будинки зовсім інші, що за цією хвірткою — інша історія, інша архітектура й інше життя. Але я не можу та й не хочу відганяти образи, які народжує моя уява. Іноді достатньо одного знайомого силуету стріхи, щоб далекий англійський пейзаж на мить став таким близьким і рідним», — ділиться Олексій.
Поступово у фотографіях Олексія Стемфорд перестає бути лише місцем, у якому можна відшукати нагадування про Україну, а набуває власного характеру.
Олексія приваблюють теплі відтінки історичної архітектури, старе каміння і темне дерево, вузькі вулиці, мости через річку Велланд, старі ліхтарі та світло, що змінює знайомі фасади залежно від часу й погоди.
Камера стає способом знайомства з містом.
«Kings Mill Lane»
Провулок Kings Mill Lane увечері завжди здається Олексію декорацією до старого англійського фільму.
«Кам’яні стіни, нерівна й завжди волога бруківка, тротуар, залитий жовтогарячим світлом, і будинки, що тісно притулилися один до одного. Єдиний теплий ліхтар веде погляд за поворотом — туди, де провулок розчиняється в тихій, привабливій своєю таємничістю тіні. Під ліхтарем темніє арка дверного проходу, й уява сама продовжує цю сцену: здається, ще мить — двері відчиняться, і на поріг вийде хтось у традиційному англійському вбранні, ніби з іншої епохи, — ділиться фотограф.
«Можливо, саме тому Kings Mill Lane ніколи не сприймається мною як звичайний провулок — увечері він стає кадром із давньої історії, наступну сцену якої так і хочеться дочекатися»
«Місцевий»
«Він стояв посеред зеленої галявини з такою спокійною впевненістю, ніби саме йому тут усе належить: вода, дерева, будинок на іншому березі й навіть моє право зробити цей кадр. Кудлата шерсть надавала йому трохи кумедного вигляду, але погляд залишався серйозним. Справжній місцевий мешканець»
Де осідає світло
На тлі призахідного сонця видно силует сина Олексія. Проте для фотографа це зображення про інше — тут він бачить себе у дитинстві:
«Я так само бігав по стерні, відчував під ногами її колючий дотик і не міг відірвати погляду від неба, яке щовечора ставало іншим. Тоді я ще нічого не знав про фотографію, світло чи композицію — мені просто хотілося запам’ятати ці заходи сонця й забрати хоча б частинку їхнього тепла із собою. Можливо, саме в ті вечори, задовго до моєї першої камери, світло вперше осіло в мені. Тепер іншим полем біжить мій син, а я дивлюся на нього крізь об’єктив і бачу, як одна мить поєднує два дитинства, дві землі й те саме сонце. Саме тут для мене осідає світло — у пам’яті, у фотографії та в тому, що ми непомітно передаємо своїм дітям», — каже Олексій.
Від нового дому — до підтримки інших
У неділю, 13 вересня, Олексій Клітовченко візьме участь у благодійному велозаїзді London to Brighton Cycle Ride.
Попереду — 55 миль або близько 88,5 кілометра від Лондона до Брайтона.
Олексій збирає кошти для організації Diabetes UK, і для його родини ця тема дуже особиста, адже його молодшому синові діагностували діабет першого типу, коли хлопчикові було два роки. Уже вісім років діабет є частиною щоденного життя всієї родини.
Саме тому свої 55 миль Олексій хоче перетворити на підтримку діяльності Diabetes UK, а водночас — привернути більше уваги до того, що означає життя з діабетом першого типу для дітей та їхніх близьких.
Для Олексія це продовження того самого принципу, який поступово з’явився і в його фотографії: особистий досвід може залишатися особистим, а може стати способом підтримати когось іншого.
Підтримати благодійний велозаїзд Олексія на користь Diabetes UK можна на його сторінці JustGiving:
https://www.justgiving.com/fundraising/oleksii-klitovchenko
Кошти, пожертвувані через сторінку збору, надходять безпосередньо до Diabetes UK.
