У невеликому англійському селищі Фаррінґтон, що неподалік Оксфорда знову «ожила» Мавка. Серед дерев лунали українські пісні, на сцені виступали танцювальні та музичні колективи, а трохи далі, у лісі, люди співали під гітару, вчилися надавати першу допомогу та милувалися краєвидом міста. Фестиваль української культури, який відбувся тут уже втретє, зібрав гостей із різних куточків Великої Британії.
У слов’янській міфології Мавка — лісова істота, дух природи, пов’язаний із весною, свободою та світом довкола людини. В українській культурі цей образ став особливо відомим завдяки драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
Саме вона стала символом фестивалю у Фаррінґтоні.
Скульптура Мавки з’явилася у місцевому лісі три роки тому, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Одна зі співорганізаторок фестивалю Hanna Bright (Ганна Хазова), засновниця студії Hanna Bright Studio та волонтерської організації Bright Bazaar, розповідає, що ідея народилася з бажання подякувати місцевій громаді, яка підтримала українців у найважчі часи.
«Анастасія Німчук, мама п’ятьох дітей, медикиня та засновниця Health Huddle, хотіла зробити щось приємне для ком’юніті Фаррінґтона, яке прийняло її та її родину після початку повномасштабного вторгнення. Темою першого фестивалю стало вшанування активних жінок, які багато роблять для української спільноти в Англії. Саме до першого фестивалю Анастасія замовила скульптуру Мавки в українського майстра, і привезла її сюди» — ділиться Hanna.
Сьогодні фестиваль уже став щорічною подією, яка збирає не лише українців, а й місцевих жителів, охочих більше дізнатися про українську культуру.
Програма цього року умовно поділилася на дві частини.
Перша — офіційна. На головній сцені після хвилини мовчання за загиблими українськими захисниками відбулися виступи музичних і танцювальних колективів, концертні номери, квізи, шоу повітряних кульок та благодійна лотерея. Гості фестивалю могли поспілкуватися з представниками українських організацій та локальних бізнесів, а також скуштувати традиційні українські страви.
Однією з особливостей фестивалю вже традиційно став безкоштовний борщ для всіх охочих: цього року не лише класичний червоний, а й зелений.
Організаторки окремо дякують родині Терещенків, яка спеціально для фестивалю вирощує та безкоштовно передає свіжий щавель для його приготування, а також волонтеркам, які працювали на кухні протягом усього дня.
Серед почесних гостей фестивалю був член британського парламенту від Фаррінґтона — Чарлі Мейнард. Також захід підтримали Народна артистка України Тетяна Кисляк, повітряна гімнастка Юлія Лібрецька, колектив бандуристок «Дві Долі», хор «Крила», дитячий колектив бандуристів та інші українські виконавці.
Особливу роль у концертній програмі відіграла засновниця The Soul Ark Ганна Андрющенко (Волощук), яка багато років популяризує українські танці у Великій Британії та працює з дитячими й дорослими колективами у Дідкоті, Редінґу та Лондоні.
Фестиваль складався не лише зі сцени та концертної програми. Його творили десятки людей, які привезли подарунки для благодійних розіграшів, готували їжу, виступали, допомагали з організацією та віддавали свій час заради спільної справи. Одним із найбільших партнерів цьогорічного фестивалю стала Інна Тетера, власниця салону краси TI Beauty, яка підготувала 24 подарунки для учасників квізу. Справжньою окрасою концертної програми стало шоу мильних бульбашок від Анни Михно з Bubble Fairy Events, яка дарувала гостям трохи дитячого захоплення та магії.
Важливою частиною свята стала й українська кухня. Гостей пригощали шашликом, домашніми пиріжками та стравами грузинської кухні, які підготувала команда Village Bridge Town Catering. А під час благодійного розіграшу учасники могли виграти подарунки від українських підприємців та партнерів фестивалю, серед яких був і знаменитий «Київський торт» від Malva Food з Редінга. Саме з таких деталей — музики, смаків, людської підтримки та спільної праці — і складалася атмосфера фестивалю, яку відзначали цього дня багато гостей.
Втім, найатмосфернішою частиною фестивалю для багатьох гостей стала локація біля лісу — біля скульптури Мавки. Програма набула зовсім іншого настрою. Люди розташовувалися просто на траві серед дерев, слухали живу музику, долучалися до хороводів та майстеркласів. З пагорба відкривався краєвид на місто, а над галявиною майоріли українські прапори.
Особливе враження на гостей справив виступ скрипальки та співачки Надії Андрюк, яка виконувала свої композиції просто неба. У лісовій частині фестивалю звучали українські мелодії у виконанні бандуристів із «Тріо Вишиванка», а спів і музика природно поєднувалися зі звуками навколишнього лісу.
Однією з найважливіших подій лісової частини фестивалю став майстерклас із надання домедичної допомоги. Його провели ветеран війни в Україні Ахмад та його брат Амін, які представляють організацію Civilian Tactics і регулярно проводять безкоштовні навчання в Оксфорді.
За словами Hanna Bright, саме люди стали найбільшою цінністю фестивалю.
«Цього року фестиваль був найкраще організований, але найголовніше — це волонтери, справжні альтруїсти, які погодилися нам допомогти. Без них нічого б не було. Зібралися дуже класні люди. Приїжджали гості з Лондона, Пітерборо, Оксфорда та довколишніх сіл — і це дуже багато вартує», — каже вона.
Гостя фестивалю Ірина Рубань вважає, що подібні заходи допомагають українцям за кордоном зберігати зв’язок із власною культурою.
«Важливо підтримувати свою культуру, не забувати, звідки ми, розповідати місцевим про Україну та підтримувати українських виробників. Бо зараз життя багатьох людей стоїть на паузі через війну. Тут відчувається особлива атмосфера — приходиш і бачиш позитив, люди підтримують одне одного», — говорить вона.
Окремі слова вдячності організаторки висловлюють Джастіну Робінсону — давньому другу України. Він допомагав українським родинам, які прибули до Великої Британії після початку повномасштабної війни, підтримував гуманітарні ініціативи та долучався до передачі автомобілів швидкої допомоги в Україну. Саме він провів на фестивалі хвилину мовчання за загиблими українськими захисниками.
Наприкінці дня над лісом ще довго лунали розмови, сміх і музика. І, здається, саме заради цього люди щороку повертаються до Мавки знову.
Текст: Адріана Мартинюк
Фото: Михайло Гайдук
Редакторка україномовного тексту: Анастасія Занузданова
