17 серпня у мистецькому центрі у невеличкому містечку Стемфорді, що у графстві Лінкольншир, відбулося відкриття виставки Diversity in Art («Різноманіття у мистецтві» — англ.), що об’єднала живопис, фотографію, скульптуру, поезію та декоративне мистецтво авторів із різним культурним і життєвим досвідом. Серед учасників — митці зі Стемфорда та околиць, а також художники, які нині живуть у різних країнах Європи.
Виставку організувала Stamford Diversity Group CIC — місцева організація, яка працює над створенням інклюзивного та відкритого середовища у Стемфорді.
«Stamford Diversity Group — це передусім група людей, яка вірить у те, що різноманітність нашого прекрасного міста варто відзначати. І коли я говорю про різноманітність, я маю на увазі не лише країну походження, етнічність чи релігію. Я говорю про всі види різноманітності. Якщо ви приїхали з Ліверпуля і Стемфорд став вашим домом, ви така ж частина різноманіття Стемфорда, як і я, яка свого часу вирішила приїхати сюди з Індії. Ми всі стаємо частиною цього місця», — розповідає Шаліні Остін, секретарка Stamford Diversity Group CIC та кураторка виставки.
Саме ця ідея стала основою виставки: показати не просто людей різного походження, а різноманітність досвідів і способів говорити про світ через мистецтво.
«Різноманіття — це те, завдяки чому ми всі взаємодіємо, і це дуже красиве слово. Виставка об’єднує митців із різних частин світу, різних країн і релігій. Але справа не лише в цьому. Саме мистецтво надзвичайно різноманітне — кожен митець має власний стиль. Я намагалася зібрати це все разом», — говорить Шаліні.
Український погляд на дім після вимушеної подорожі
Однією зі складових виставки став міжнародний український проєкт Крила – картини, намальовані у стилі петриківського розпису, ідея якого народилася у колаборації двомовного журналу Маяк та LULEDIELI Art Atelier. Проєкт об’єднує роботи Анни Конжедо та Людмили Макей.
Проєкт досліджує вимушене переміщення, пам’ять, культурну ідентичність та приналежність — і те, як людина може будувати зв’язок із новим місцем, не втрачаючи зв’язку з тим, звідки вона походить.
Для експозиції у Стемфорді кураторка проєкту Крила, Анна Конжедо відібрала роботи, які показують різні сторони цього досвіду. Роботи представлені у Стемфорді вперше.
«Проєкт Крила виріс з досвіду українських митців, які були змушені залишити свої домівки й продовжити життя у різних частинах Європи. Але для мене було важливо не говорити про цю подорож виключно як про втрату. Адже водночас це — трансформація: пошук нового місця, спільноти й способу говорити про себе, не втрачаючи зв’язку з культурою, яку ти несеш із собою. У Стемфорді ми хотіли показати різні сторони цього досвіду: пам’ять, адаптацію, культурну спадщину, нові стосунки й зустрічі. Разом ці роботи ставлять дуже просте, але важливе питання: що ми несемо із собою, що змінюється дорогою і що нове може народитися внаслідок цієї подорожі», — говорить Анна.
Участь українського проєкту природно продовжує центральну тему різноманітності в мистецтві. Якщо Stamford Diversity Group говорить про людей, які з часом стають частиною нового місця, проєкт «Крила» розглядає цей процес з іншого боку — через досвід людини, яка залишає знайомий світ і вчиться належати новому середовищу.
Українська присутність на виставці не обмежується лише цим проєктом.
«У нас є також роботи Олексія Клітовченка — фотографа з України, який уже досить довго живе у Стемфорді. Тут ціла стіна його робіт, і вони дуже красиві. Це фотографії Стемфорда та околиць», — розповідає Шаліні Остін.
Також присутні роботи українки Олени, засновниці проєкту Blossia. Вона працює зі справжніми квітами, які висушує та зберігає у прозорій смолі, перетворюючи їх на унікальні декоративні об’єкти. Для мисткині це спосіб буквально «зупинити мить» і зберегти крихку форму природного матеріалу. Кожна її робота існує в одному екземплярі, адже, як зазначає сама авторка, природа не повторюється.
Українська художниця Валерія Костенко переїхала до Великої Британії у 2022 році через повномасштабну війну. У роботах вона поєднує декоративний попсюрреалізм та Art Nouveau, акварель і детальний лінійний рисунок. Після вимушеного переїзду мистецтво стало для неї способом створювати простір внутрішньої безпеки та осмислювати нове життя.
Марина Стогнієва народилася на Луганщині, зараз проживає у Великій Британії. Мисткиня працює з олією, акрилом, аквареллю та іншими матеріалами й є авторкою понад 350 картин. Під час повномасштабної війни Марина також проводила заняття з живопису для дітей і дорослих та благодійні артзаняття для дітей, чиї батьки захищали Україну.
Нейрорізноманіття
«Коли я говорю про різноманітність, я також маю на увазі нейрорізноманіття», — наголошує Шаліні.
Одна з представлених інсталяцій створена за участі людей, які живуть із деменцією, та місцевої організації, що їх підтримує. Вона складається з образів та асоціацій, через які учасники говорять про власне сприйняття деменції.
«Це все про їхні думки, про те, що для них означає деменція. Тут зображені футбольні клуби Arsenal, Liverpool, а є й порожнеча, тому що все це — деменція. Вона по-різному впливає на різних людей. Для мене дуже важливо дати їм можливість бути представленими, тому що це не просто старі люди, які щось забули», — пояснює співорганізаторка.
Від Сицилії та Індії до Латвії
Ця сама багатошаровість помітна й у роботах інших учасників.
Британсько-сицилійська мисткиня Жозефіна Ґлорія Санторо працює на перетині мультикультуралізму, спадщини й традиційних ритуалів із сучасним мистецтвом. Звертаючись до символів сицилійського фольклору та іммігрантського народного мистецтва, вона досліджує міграцію, переміщення та пошук дому.
Художниця і принтмейкерка Делія Бернард-Едмундс, відома як The Merryweather Artist, народилася у Великій Британії в родині з німецьким та індійським корінням. Частину свого зв’язку з Індією вона знає через родинні історії, спогади та рецепти. У творчості мисткиня працює з принтами та колажами, звертаючись до пейзажів, садів і природних форм.
Латвійський художник Мефісто Берде (Міхалс Кокеревіч), який нині живе у Стемфорді, працює з живописом, фотографією, рисунком та перформансом. Серед тем його робіт — ідентичність, саморепрезентація, природа та пам’ять.
Поруч із ними представлені роботи поетки та візуальної мисткині Леві Міллс, художників Браяна Хейнеса, Тоні Неро та Жозетти Керол, майстрині валяння з вовни Ів Маршал, мисткині зі скла Лізи Джонсон, та інших авторів.
Матеріали й техніки настільки ж різні, як і історії їхніх авторів: живопис, фотографія, принти, колаж, поезія, скульптура, вовна, скло, смола, мідь та природні матеріали.
Багато представлених на виставці робіт можна придбати. Частину коштів від продажу митці передадуть Stamford Diversity Group CIC. Організація планує використати їх для майбутніх мистецьких та громадських проєктів і, зокрема, сподівається знову провести Stamford Diversity Festival.
Diversity in Art працює у Stamford Arts Centre Gallery, за адресою 27 St Mary’s Street, Stamford, з 18 до 29 серпня 2026 року.
Фото: Тоні Неро
