Шостого травня в кінотеатрі Rio Cinema на Kingsland High Street у Лондоні показували український фільм «Медовий місяць» режисерки Жанни Озірної. Це трилер про молоду пару, яка опинилася замкненою у своїй квартирі в Києві на самому початку повномасштабного вторгнення росії — 24 лютого 2022 року. За вікном сирени, вибухи, хаос, а вони сперечаються, намагаються вижити і врятувати стосунки.
Фільм дуже правдивий. Більшість українців переживали подібні емоції тієї весни — страх, ізоляцію, напругу в родинах. Усе, що там показано, було нашою реальністю: люди ховалися по квартирах, чули бої за стінами, не знали, що буде завтра.
Мене особисто вразило, як режисери передали жах без графічних сцен. Я чекала, що покажуть насилля — як ґвалтували жінок, катували чоловіків, роздягали догола, вбивали. Але нічого такого в кадрі немає. Ніяких кривавих картинок, волосся не стає дибки. Натомість звуки: сирени, постріли, крики за вікном. Герої переказують, що бачать — колони танків, тіла на вулиці. Насилля, тортури, смерть є у фільмі, але тільки через ці натяки. Це геніально: сильно, але не травмує.
Після показу було обговорення під час Q&A (запитання — відповідь). Психолог розбирав поведінку пари: їхні сварки й реакції — це нормально для травми. Багато пар розпалися, бо жінки з дітьми виїжджали, а чоловіки залишалися. Героям «Медового місяця» пощастило — вижили разом. Головне, що радив психолог: емпатія, не засуджувати одне одного, показувати слабкість, дбати про близьких.
Глядачі, серед яких переважно були українці, говорили, що психологія пари реалістична, реакції знайомі із життя. Психолог підсумував: надважливо турбуватись про інших навіть під час кризи.
Подію організувала неприбуткова культурна платформа Talented U. Зал розійшовся з відчуттям, що це не просто кінострічка, а наша спільна історія.
Текст та фото: Світлана Мельниченко
Редакторка українськомовного тексту: Анастасія Занузданова
