19 вересня в Лондоні відбувся Refugee Entrepreneurship Network (REN) Summit 2025, який об’єднав практиків, донорів, дослідників, політиків, НУО та самих підприємців іздосвідом вимушеного переселення, для того, щоб розвивати глобальний діалог про підприємництвосеред біженців.
Практична цінність такого діалогу — у демонстрації історій успіху, інновацій та кращих практик. Особливе місце тут займають жінки, які починають «з нуля», але поступово перетворюють цей «нуль» на «одиницю». Саме так звучить гасло організаторів саміту — міжнародної мережі TERN (The Entrepreneurial Refugee Network).
Організація заснована в Лондоні у 2016 році. За дев’ять років діяльності вона допомогла вже понад 750 підприємцям-біженцям, а нинішня мета ще амбітніша —відкрити шлях у бізнес для 2000 людей.
Цього року TERN вперше стала ключовим партнером компанії Visa у реалізації програми Visa Everywhere Pioneers. Програма покликана підкреслити креативність, інноваційність і лідерство жінок-біженок, допомогти їм масштабувати свої бізнеси та довести, щоталант справді не має кордонів.
Особливо зворушливою стала церемонія Visa Everywhere Pioneers Programme 2025. У Лондоні нагородили 30 жінок-підприємиць з усієї Європи — і половина з них виявилися українками. Їхні історії доводять: щоби подолати зовнішні кордони, спершу треба перемогти внутрішні — страх, невпевненість і сумніви.
Кожна із цих історій вартаокремого фільму. Розкажемо коротко про декілька з них.
Ці історії надихають і доводять: сила духу, прагнення до мети та здатність рухатися вперед попри всіперешкоди зрештою змінюють зовнішні обставини. І тоді жінка стає творцем власної долі.
Бухгалтер, засновниця компанії Kairos-K Ltd (бухгалтерські послуги, business compliance), Уельс
Шлях від McDonald’s до власника компанії
«Мої перші уроки англійської були в Макдональдс — large, medium or small fries», — згадує Лариса.
Вона приїхала до Великої Британії, як і багато хто, три роки тому, зі шкільним запасом англійської. Але одразу пішла працювати туди, де можна було швидше вчити мову. Паралельно почала освоювати бухгалтерську практику за британськими стандартами.
В Україні Лариса вже мала власну компанію, яка надавала послуги бізнесу у сфері бухгалтерії, аудиту та юриспруденції, а також проводила освітні курси. Тому британська практика видалася їй навіть простішою: «Коли ти знаєш принципи бухгалтерського обліку, вони дуже схожі в Європі та в усьому світі. Треба лише розібратися у відмінностях», — каже Лариса.
Із часом знайомі українці почали звертатися до неї за консультаціями — як відкрити self-employed чи компанію, як подати звітність, найняти працівника та які податки платити. «Розбиралися разом із клієнтами по ходу діла», — сміється вона.
Зрештою Лариса відкрила власну компанію. Яким же було здивування колег у McDonald’s, коли вона оголосила, що звільняється і переходить одразу директором власної фірми. «На той час мій бізнес уже приносив більше доходу, ніж робота», — додає вона.
Сьогодні компанія зростає: окрім бухгалтерських і юридичних послуг, вона проводить міжнародні курси для бухгалтерів та підприємців за стандартами CPD англійською, арабською, фарсі та польською мовами. Попереду — нові вершини.
Консультант-психотерапевт, засновниця соціальної організації Step to Power C.I.C, Манчестер
Як перетворити слабкість на силу
Шлях Ганни в Британії почався з труднощів: незнання мови, відсутність місцевих сертифікатів, розгубленість. Так було три роки тому. А сьогодні Ганна — засновниця соціальної організації Step to Power, яка допомагає українцям у тому, що колись потрібно було їй самій: англійська, психологічна підтримка, розвиток лідерства та пошук роботи.
«Мене тоді врятувала злість», — каже вона. Ганна — професійний психолог із величезним досвідом допомоги людям в Україні та дипломом лікаря-психіатра. Приїхавши до Манчестера, вона бачила, що може бути корисною, але чула відмови: «Немає англійської, немає британських сертифікатів, ще чогось немає…»
Одного дня Ганна твердо вирішила: вивчить мову і створить власну організацію. Почався довгий шлях — навчання у TERN, курси англійської, counseling у коледжі, інші програми. Це були дні важкої праці, втоми, сумнівів і надії. Велику підтримку надали ментори TERN. «У голові завжди звучали слова Лукаса: “Усе буде — поступово, головне знати шлях і йти ним!”», — згадує Ганна.
Так і сталося. Уже через рік вона отримала диплом Level 2 Counseling skills, створила Step to Power, виграла три гранти й допомогла сотням українців.
Зараз на етапі подання документів в провідну професійну організацію у Великій Британії, що акредитує психотерапевтів і встановлює стандарти психотерапевтичної практики — United Kingdom Council for Psychotherapy (UKCP) і розбудови спільноти. Шлях триває… «Головне — це твій шлях», — каже Ганна.
Мрія показати красу й мудрість України через моду та створити робочі місця
Валерія понад десять років працювала в Києві стилісткою на телебаченні. Саме тоді вона створила власний бренд одягу Selera, у якому поєднала вишуканість, простоту ліній та природність. Навіть її візитівки виготовлені з переробленого паперу із насінням квітів — їх можна посадити в землю, і вони проростуть. Символічно, адже так само зараз проростає і бренд Selera на суворому узбережжі Шотландії, в Абердині, куди Валерія переїхала після початку війни.
Родючий український чорнозем і яскраве життя телестилістки залишилися в минулому. Похмурий Абердин швидко розвіяв усі «рожеві ілюзії». «У колі знайомих я не бачила жодної зацікавленості у своєму вмінні», — згадує вона.
Завдяки знайомствам Валерію влаштували адміністратором в одну із наукових установ. Здавалося, престижна офісна робота. Але реальність була іншою: «Я знайшов для тебе ідеальну роботу — поприбирай у шафі колег», — казав керівник, або ж доручав відсканувати десятки ящиків документів.
Після завершення контракту Валерія зрозуміла: так більше тривати не може. Або вона повертається до власної справи — виробництва одягу, або йде в нескінченний пошук випадкової роботи, що виснажує і знецінює. Парадоксально, але HR-менеджери в британському ритейлі відмовляли їй, успішній дизайнерці та стилістці, через «недостатню кваліфікацію». «Я вмію шити джинси, але, на їхню думку, не вмію їх розкладати», — з іронією каже Валерія.
На її переконання, українцям бракує просування власної культури, знань і вмінь серед британців. «Вони нас не знають. А ми повинні про себе розповідати. Адже сюди приїхали люди з кількома вищими освітами, підприємці, митці. І ми можемо принести набагато більше користі суспільству, якщо будемо робити те, у чому маємо талант, замість губити себе на роботах, як-от прибирання. Треба лише трохи ширше відкрити двері — й українці зможуть вдихнути нове життя в місцеву економіку, — говорить Валерія. — Я стільки всього знаю і вмію, що мені хочеться віддати це людям: створювати робочі місця, розвивати бізнес, допомагати іншим. А не ховати себе в паперах чи там, де ти просто функція, і твоя робота здається каторгою».
Сьогодні дизайнерка створює нові колекції, бере участь у fashion-подіях, шукає можливості співпраці та розвитку. Адже за її плечима вже команда в Україні, яка шиє одяг Selera, і для цих людей — це шанс жити й виховувати дітей.
«Нагорода Visa Everywhere Pioneers — це не лише визнання нашої роботи, а й доказ стійкості українців: здатності перетворювати біль і втрати на сенс, красу та можливість», — підсумовує Валерія.
Психолог, художниця, засновниця компанії YeSense Community Interest Company, Лондон
Зробити людину щасливою — моя перемога
Марія обожнює подорожувати. Вона побувала в 37 країнах — від Індії та Йорданії до Китаю і Японії. І скрізь жила і працювала щонайменше пів року.
Та справжню підтримку для своєї справи — допомагати людям ставати щасливішими через психологію і арттерапію — знайшла лише в Англії.
«Лондон — це простір, де тебе підтримає спільнота. Потрібно лише йти вперед, говорити про свою справу всюди — і знайдуться ті, з ким тобі по дорозі», — каже Марія. Саме таку підтримку вона отримала від TERN, де їй допомогли розробити бізнес-план і отримати грант на проведення занять з арттерапії.
Шлях до цього був непростим: випробування на вірність собі, тиск чужих очікувань і втрата дому. Владна англійська леді, яка прихистила родину Марії, наполягала: «Йди працювати прибиральницею — із цього всі починають». Але Марія знала: щасливою можна бути лише тоді, коли займаєшся тим, що любиш. Вибір іншого шляху коштував їй дорого — кілька місяців без житла, сумніви, поневіряння, боротьба з бюрократією на шляху до реєстрації власної організації.
У ті часи особливо підтримувало малювання. Марія не є професійною художницею, але це не стало перепоною, щоб створити унікальний метод — флуоресцентне малювання в спеціальному світлі. Картина змінюється при денному освітленні, відкриваючи приховане й допомагаючи людині глибше зрозуміти себе.
Сьогодні Марія має британську кваліфікацію у сфері консультування та є членкинею Британської асоціації арттерапевтів. Це вже перемога — над обставинами, страхами і власними обмеженнями.
Але справжньою перемогою вона вважає інше:
«Зробити щось реальне для людини, змінити її життя на краще — ось моя найбільша перемога. Моя сила — у поєднанні психології та мистецтва. Символи і творчість здатні змінювати внутрішній світ людини. Так я здійснила своє прагнення — робити людей щасливими».
Авторка тексту та фото: Олена Онищенко Фото з особистого архіву героїнь матеріалу Редакторка української мови: Анастасія Занузданова
Олена Онищенко
Маркетологиня, медіа-спеціалістка та контент-кріейторка. Має багаторічний досвід у PR та створенні медіапроєктів, працювала редакторкою та продюсеркою телевізійних програм у сфері бізнесу й будівництва. Нині навчається цифровому маркетингу в Лондоні. Цікавиться комунікаціями, креативом і проєктами, що об’єднують людей і країни. Вірить у силу контенту, який створює зв’язки, можливості та нові сенси.
Сьогодні компанія зростає: окрім бухгалтерських і юридичних послуг, вона проводить міжнародні курси для бухгалтерів та підприємців за стандартами CPD англійською, арабською, фарсі та польською мовами. Попереду — нові вершини.
Зараз на етапі подання документів в провідну професійну організацію у Великій Британії, що акредитує психотерапевтів і встановлює стандарти психотерапевтичної практики — United Kingdom Council for Psychotherapy (UKCP) і розбудови спільноти. Шлях триває… «Головне — це твій шлях», — каже Ганна.
Але справжньою перемогою вона вважає інше:
